Abstract
Зважаючи на походження визначення «політики стримування» та особливості її застосування у 40-х роках минулого століття, а саме, у випадках використання засобів боротьби зі злочинністю, подолання факторів політичної та соціальної дестабілізації в країнах, при управлінні зовнішніми конфліктами тощо виникає необхідність подальшого аналізу застосування такого механізму, як політика стримування. Особливу увагу привертає досвід європейських країн, необхідний для подальшого ефективного застосування такого механізму задля виявлення та локалізації конфліктогенних факторів як на території України, так і за її межами.
Keywords (in English)
Manuscript file