ТЬЮТОРСЬКИЙ СУПРОВІД ЯК СКЛАДОВА ПРОФЕСІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ: ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПІДГОТОВКИ

публікація присвячена аналізу проблеми підготовки майбутніх учителів іноземних мов до тьюторської діяльності як невід’ємного складника їхньої професійної компетентності. Автор підкреслює зростання ролі тьюторства в умовах гуманізації та індивідуалізації освіти, що зумовлює переосмислення ролі вчителя — від передавача знань до фасилітатора та партнера в особистісному розвитку здобувача освіти. Концепт тьюторської діяльності розглядається через порівняльний аналіз наукових інтерпретацій, що дає змогу виокремити її основоположні принципи — відкритості, варіативності, неперервності та індивідуалізації. Особливу увагу приділено розмежуванню понять «індивідуальний підхід» та «індивідуалізація» як методологічних засад тьюторства. Окреслено суперечності між задекларованою компетентнісною парадигмою освіти та переважно академічною спрямованістю програм підготовки педагогічних кадрів в Україні. Аргументовано, що розвиток тьюторської компетентності майбутніх учителів іноземних мов потребує модернізації освітніх програм, упровадження модулів із фасилітації та консультування, а також формування педагогічної рефлексії й культури партнерства.