Однією з найважливіших складових успішної діяльності організації підвищення ефективності управління.
Дослідженням теоретичних і практичних аспектів підвищення ефективності і якості управлінської діяльності займались: Б.М. Андрушків, М. П. Бутка, І. Б. Гевко, І.С. Грозний, В. М. Приймак, Ю. І. Релнер, О.С. Русінова, С.В. Коверга, О. А. Кондрашов, І. В. Сіменко, Г.О. Тарасова та ін.
Нині прийнято виділяти кілька основних способів, які використовуються підвищення його ефективності. Такі методи спрямовані зазвичай безпосередньо на керівника, з його професійні та особисті якості, чи окремий елемент управлінської діяльності.
На думку О. А. Кондрашова та В. Сіменко, що процес підготовки, прийняття і реалізації управлінських рішень передбачає послідовність виконання певних етапів і процедур. У результаті чого отримуємо управлінське рішення, спрямоване на внутрішнє (об’єкти: місія і стратегія компанії, мета і задачі керованої системи, структурні елементи системи управління, бізнес-процеси, ресурси та їх потенціал) або зовнішнє середовище (керовані об’єкти впливу) для досягнення певного наслідку [1, 2].
Робота в галузі підвищення ефективності управлінської діяльністі може бути розпочата з будь-якого її елемента, тобто з найбільш актуального для підприємства. Необхідно лише враховувати взаємозв'язок елементів системи управління один з одним. Шляхи підвищення ефективності управління підприємства умовно поділяють на вісім груп:
1) удосконалення структури управління підприємства спрямоване на її максимальне спрощення, децентралізацію, розподіл та визначення повноважень співробітників управління з урахуванням вимог до кваліфікації та особистих якостей;
2) розробка стратегії розвитку підприємства на основі аналізу її діяльності, оцінки сильних і слабких сторін, вироблення філософії, концепції, місії та політики підприємства;
3) розробка та впровадження інформаційної системи компанії, яка повинна забезпечувати ефективний комунікаційний зв'язок між співробітниками та підрозділами;
4) впровадження системи прийняття та розробки управлінських рішень, правил та процедур управління, систем стимулювання та мотивації;
5) розробка та впровадження системи безперервного підвищення кваліфікації співробітників з урахуванням навчання, перепідготовки, розвитку ініціативи, творчості;
6) розробка алгоритму, регламенту чи систем підбору, навчання, атестації або оцінки керівного персоналу компанії, планування кар'єри керівників, застосування стилю керівництва, адекватного внутрішнім та зовнішнім факторам, що впливає на організацію;
7) застосування найефективніших методів підбору персоналу, його оцінки, формування працездатного, сумісного складу працівників, створення максимально сприятливого соціально-психологічного клімату;
8) робота зі створення культури організації, вироблення спільних цінностей, визнаних та схвалюваних співробітниками [3].
Зростанню ефективності управлінської діяльності сприяє система підвищення кваліфікації. Стимулююча роль підвищення ефективності праці керівних працівників виконує їхня періодична атестація.
Одним із найважливіших шляхів підвищення ефективності управління вважається активна підтримка інноваційної діяльності. Створення та підтримка атмосфери творчого пошуку – пряме завдання керівників підприємства [4].
Чинниками, які підтримують новаторство, вважають: надання необхідної свободи при розробці нововведення, забезпечення новаторів необхідними ресурсами та обладнання, підтримка з боку вищого керівництва; ведення дискусій щодо обміну ідеями; підтримка ефективних комунікацій з колегами, іншими підрозділами, поглиблення взаєморозуміння між працівниками.
Одним із найбільш дієвих шляхів підвищення ефективності управління є мотивація – стимулювання до діяльності, процес спонукання себе та інших до роботи, вплив на поведінку людини для досягнення особистих, колективних та суспільних цілей.
Важливу роль у забезпеченні ефективного управління відіграє делегування, яке означає доручення виконання певних завдань підлеглим.
Ефективність чи неефективність управління значною мірою визначається організаційною структурою менеджменту для підприємства. Від правильного вибору організаційної структури залежать швидкість та економічність прийняття рішень, результативність виконання поставлених керівництвом завдань, а відтак і загальна ефективність та якість менеджменту для підприємства.
Література:
1. Кондрашов О.А. Організація контролю процесу прийняття управлінських рішень на підприємстві : автореф. дис. канд. екон. наук : 08.00.04. Київ, 2016. 20 c.
2. Сіменко І.В. Якість системи управління підприємствами: методологія, організація, практика: монографія. М-во освіти і науки України, Донец. нац. ун-т економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. Донецьк : [ДонНУЕТ]. 2009. 394 c.
3. Грозний І. Методи та підходи до управління якістю розвитку промислових підприємств. Вісник Одеського національного університету. Серія «Економіка». Одеса: ОНУ ім. І.І. Мечникова, Т.20. В.3. 2015. С. 75-79.
4. Тарасова Г.О. Визначення загального обсягу фінансування проекту інноваційного розвитку. Проблеми формування та розвитку інноваційної інфраструктури: європейський вектор – нові виклики та можливості: матеріали IIІ Міжнар. наук.-практ. конфер. 14-16 травня 2018 р. Тези доповідей. Львів: Львівської політехніки, 2018.