Сучасний соціально-економічний розвиток є однією з найважливіших проблем людства. Економічно це означає не лише зростання національної економіки та збільшення доходу на душу населення, а й скорочення всіх елементів соціального забезпечення. Ці події можуть супроводжуватися необхідними структурними змінами в економічній та соціальній сферах [4].
Вагомою складовою феномена сталого розвитку України є забезпечення найвищого рівня життя населення, тобто соціальної сфери. Задоволення потреб людини виступає метою економічного розвитку, яке у поєднанні з екологічною безпекою суспільства створює можливості сталого розвитку. Соціалізація економіки передбачає певний вид економічних трансформацій, заснованих на поєднанні особистісних та суспільних інтересів. В свою чергу соціалізація економіки пов'язана із соціальною спрямованістю процесу виробництва, гуманізацією праці та життя людей, зменшенням соціальної диференціації та превалюванням значення соціальної сфери у масових суспільних явищах та процесах і має пронизувати всі сфери економічної діяльності. Результатом соціалізації економіки є якісні зрушення в сукупності потреб, структурі попиту та споживання, способі та якості життя, умовах розвитку людини. Головною ознакою сприятливого спрямування політики держави є сукупне зростання доходів та національного благоустрою.
Війна російської федерації проти України вимагає від влади динамічного перегляду підходів до розробки та практичного застосування силової стратегії поточного соціально-економічного розвитку.
Російська агресія проти України створила багато прямих і непрямих перешкод для її розвитку, але не зупинила рух в напрямку євроінтеграції та розвитку. Наприклад, зросла потреба в чітких і актуальних даних, необхідних для прийняття рішень. Однак сьогодні існують серйозні труднощі в процесі збору та обробки економічної та фінансової статистики, включно з Порядком 2030 [1] та оцінкою прогресу в досягненні Корпоративної соціальної відповідальності (КСВ). Значний опосередкований ефект пов’язаний з тим, що військові дії суттєво збільшують організаційні ресурси та зміщують координацію дій між Порядком 2030 року. Україна після отримання статусу кандидата на членство в ЄС 23 червня 2022 року вже почала перші кроки на у цьому напрямку. Крім того, вже було оцінено рішення, прийняте Офісом щодо реалізації цілей розвитку, яким є постійна організація розробки та просування механізму включення КСВ у національну та регіональну політику, стратегії та процеси планування[1] .
Війна в Україні призвела до руйнування стабільності економічної системи, особливо до втрати ВВП, тобто реальний ВВП за результатами підсумків 2022 року [2] скоротився на 29,1% (про це свідчать детальні дані про ВВП за 2022 рік, опубліковані Державною службою статистики України [3]). На даний момент повної картини ситуації з ВВП немає, але, вивчаючи інтернет-ресурси Національного банку України[2], Мінфіну та Державної служби статистики України, ситуація суттєво не зміниться до кінця 2023 року, тобто ВВП не стабілізується. Причинами цього є наслідки дефіциту окремих товарів, порушення правил обміну, погіршення інвестиційного клімату, значне зниження доходів населення та втрата роботи, внутрішня та зовнішня міграція населення, значне зменшення податкових надходжень і зборів, що призвело до значного дефіциту бюджету, та руйнування ланцюгів поставок в національній економіці, розвиток інфляційних процесів та спекулятивного ціноутворення, руйнування державної власності тощо. У повоєнний період в Україні основні цілі сталого розвитку є
- Мир, справедливість та сильні інститути;
- Подолання бідності (ключова);
- Гідна праця та економічне зростання;
- Чиста вода та належні санітарні умови»;
- Промисловість, інновації та інфраструктура» тощо.
Для порівняння у мирний час основними цілями сталого розвитку в Україні в порядкупріоритетності були такі:
-відповідальне споживання і виробництво;
-якісна освіта;
-захист і відновлення екосистем суші;
-доступна і чиста енергія;
-скорочення нерівності;
-промисловість,
-інновації та інфраструктура.
Війна в Україні унеможливила повагу до традиційних соціальних норм і реалізацію звичних політичних планів, і її можна використати для здійснення рішучих кроків, які допоможуть країні повернутися на шлях досягнення Цілей сталого розвитку. Цілі сталого розвитку мають життєво важливе значення для реалізації програм відновлення, які сприяють розвитку темної, ніж зеленої економіки, стійкої до проблем соціального розвитку. Пріоритет має надаватися адаптації економічної структури до створення більш енергоефективних і менш забруднюючих «зелених» [1] галузей промисловості та транспортних систем. Реконструкція закладів соціальної сфери також має підвищити їх енергоефективність та використати низьковуглецеві матеріали.
Оцінки міжнародних організацій та експертів сходяться на тому, що війна та пов’язані з нею економічні проблеми негативно вплинули на показники сталого розвитку в усьому переліку Цілей сталого розвитку України. Однією з центральних тем дискусії експертів є визначення зв’язку між різними цілями, завданнями та показниками в рамках Порядку денного до 2030 [4]. Без миру жодна країна не зможе досягти сталого розвитку. Так, про зниження показників України в елементі «Мир, справедливість і сильні інституції» свідчить значення Global Peace Index, який у 2022 році падає на 16% до 153 місця в рейтингу (у 2021 році він посідає 143 місце) і демонструє найгіршу динаміку серед 163 досліджених країн [4].
Висновки
У результаті дослідження економічної та соціальної складових сталого розвитку можна побачити важливість цих явищ для України.
Сталий розвиток України – це соціально орієнтований процес економічного розвитку, забезпечення економічної та соціальної безпеки та ефективного відтворення природних ресурсів.
Економічний розвиток, соціальне зростання та науково-технічний прогрес повинні бути пов'язані з процесом відтворення природних ресурсів і стійкістю екосистеми. Досягнення миру, що гарантує досягнення інших цілей, є системною метою сталого розвитку України.
У контексті євроінтеграції сталий розвиток є безумовним стратегічним завданням для уряду України та українських науковців, вирішення якого, з одного боку, дозволить розробити та впровадити нову модель екосоціальної економіки, з одного боку, спрямована на загальне покращення якості життя людей. З іншого боку, це стане основою для євроінтеграційного процесу України, оскільки критерії сталого розвитку та екологічної безпеки будуть першочерговими. Саме євроінтеграція дозволить Україні змінити пріоритети державної політики, переглянувши пріоритетність цілей сталого розвитку України та шляхів їх досягнення.
Можливими напрямками подальших досліджень є встановлення ключових індикаторів та оперативних планів їх досягнення в контексті зміни пріоритетності цілей сталого розвитку України. Але перш за все археглобальний компонент — це МИР.
Джерела:
[1] Інтернет ресурс United Nations Development Programme
https://www.undp.org/uk/ukraine/publications ;
[2] Інтернет ресурс Національного банку України https://bank.gov.ua/ua/news;
[3] Інтернет ресурс Державної служби статистики України https://www.ukrstat.gov.ua/;
[4] Наукові записки Львівського університету бізнесу та права 2022 рік.