Cистема охорони здоров'я негайно потребує трансформації, але ні для кого не є секретом, що потреба нагальних реформ у галузі охорони здоров'я ускладнюється не лише небажанням деяких чиновників знищувати корупцію в медицині, а також і тим, що фінансові можливості держави обмежені і більшість перетворень гальмуються через війну та економічну кризу.
Проблеми управління, зокрема, в сфері охорони здоров'я досліджують вчені В.Б. Дейч, Г.В. Атаманчук, А.Ф. Мельник, Н.Н. Нижник, М.М. Білинська. Але аналіз науково-теоретичних праць згаданих вище вчених дав змогу дійти висновку, що існують проблемні питання, які потребують уточнення.
Серед вітчизняних науковців, що досліджували проблеми в сфері соціального підприємництва, слід відзначити Л. Долуду, Ю. Кірсанова, А. Корнецького, В. Назарука, А. Свинчука, В. Смаль та ін.
Через введення воєнного стану та бойові дії на значній території України спостерігається стрімке зростання безробіття, збільшення чисельності вразливих категорій населення та послаблення їх соціального захисту. Доведено, що в цих умовах соціальне підприємництво здатне згладити ряд гострих питань в суспільстві, а також прискорити їх вирішення. Діяльність соціальних підприємств сприяє вирішенню проблем соціально незахищених людей, їх працевлаштування та громадської адаптації.
У 2020 році за провідним показником якості соціальної діяльності соціального бізнесу – працевлаштування – орієнтовні річні показники у середньому досягли 250 працевлаштованих осіб на одне профільне соціальне підприємство. Звідси орієнтовні річні показники всіх соціальних підприємств – 87500 працевлаштованих осіб. Це 21% від всіх працевлаштованих осіб за рік по всій країні. Соціальні підприємства у переважній більшості випадків займаються працевлаштуванням осіб із соціально незахищених категорій населення. Виходячи з цього, соціальні підприємства орієнтовно за рік працевлаштовують у середньому 2% таких осіб (осіб з інвалідністю, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів АТО) [1].
Виділяють чотири ознаки соціального підприємництва:
- діяльність підприємства має бути спрямована на пом'якшення гострих соціальних проблем;
- має постійно розвиватися, використовуючи найбільш ефективні, нові, унікальні методи роботи та організації;
- має бути фінансово стійким, тобто має здійснюватися засобами підприємництва та приносити дохід;
- умови існування соціального підприємництва не повинні бути унікальними [2; 5].
Сьогодні на ринку послуг охорони здоров'я можна виділити три основні моделі соціального підприємництва:
1. Некомерційна модель використовує традиційні доступні ресурси (кредити, гранти, пожертвування) у тому, щоб реагувати на соціальні потреби [3].
2. Комерційна соціальна модель передбачає вирішення соціальної проблеми комерційною організацією з допомогою власні кошти.
3. Гібридна некомерційна модель може набувати безліч форм, суть яких полягає у виділенні в єдиній бізнес-структурі підрозділів, які відповідають за соціальний сектор, причому за рахунок використання прибутку самої корпорації [4].
Гібридна модель підприємства, підходить до системи охорони здоров'я, включаючи фармацію, де некомерційні підрозділи ведуть наукову, дослідницьку, волонтерську діяльність, надаючи головному комерційному підприємству результати.
Вітчизняне соціальне підприємництво в охороні здоров'я носить поки що характер одиничних прикладів. Змінивши підхід до регулювання у системі охорони здоров'я та створивши стимулюючі інструменти для соціальних підприємців, держава може отримати рентабельну галузь економіки, швидко розвивається.
Література:
1. Ачкасова, О. Розвиток соціального підприємництва в Україні в умовах воєнного стану.Економіка та суспільство, 2022. (37).
2. Долуда Л., Назарук В., Кірсанова Ю. Соціальне підприємництво. Бізнес-модель. Реєстрація. Оподаткування. Київ, ТОВ «Агентство «Україна», 2017. 92 с.
3. Seelos Christian, Mair Johanna Social entrepreneurship: Creating new business models to serve the poor. Business Horizons. 2005. № 3. с. 241-246.
4. Джилл Кикал, Томас Лайонс Соціальне підприємництво: місія — зробити світ краще. К.: Центр учбової літератури, 2014. 304 с.
5. Свинчук А.А. Соціальне підприємництво: від ідеї до суспільних змін-: посібник. Київ : ТОВ «Підприємство «Віеней», 2017. 188с.