Прагнення України приєднатися до Європейського Союзу задля покращення якості життя населення вимагають формування відповідальних інститутів громадянського суспільства. Громадські організації відносяться до соціальних інститутів, що сприяють розбудові громадянського суспільства та є посередниками між громадою і державою. Вони створюють умови для досягнення соціальних, освітніх, благодійних, культурних цілей та проеціюють громадські ініціативи та покращення якості життя населення. Сьогодні українське суспільство в дієвих громадських організаціях виступає як елемент громадянського суспільства та є базою для розвитку.
Обгрунтоване вивчення ролі громадських організацій в розвитку громадянського суспільства, представлено в працях таких учених, як Г. Доманські, Дж. Лавілл, Д. Льюїс, В. Пауелл, Р. Патнам, Т. Парсонс, Д. Стоун, А. Токвіль, Дж. Фішер, Р. Хейя та вітчизняних: В. Коваленко, А. Лясота, А. Матвійчук, М. Шевченко, О. Юлдашев та інші.
Під громадською організацією пропонується розуміти добровільне, незалежне, неприбуткове об’єднання громадян, яке засноване на спільності інтересів її членів і спрямоване на досягнення соціально значущих цілей, захист інтересів та вирішення гострих соціальних проблем суспільства, громад, соціальних груп та індивідів [1].
А суспільство представляє собою сукупність різних груп інтересів, де кількість груп обмежується лише показником - інтересами, заради яких вони створені і діють [4, с. 38]
Одним з основних показників розвитку громадянського суспільства є високий рівень участі громадян у діяльності громадських організацій та громадської активності населення. В той же час, офіційні статистичні дані та результати соціологічних досліджень за цим показником суперечать один одному. Згідно даних Державної служби статистики України до повномасштабної війни 24.02.22 року, 47% українців (всіх вікових категорій) були членами громадських організацій [2]. Натомість, за результатами національних щорічних моніторингових опитувань Інституту соціології НАН України 17,9% респондентів зазначили, що вони є членами громадських, політичних організацій чи рухів, тобто лише 7,6 млн осіб [3].
Таким чином, до головних тенденцій розвитку громадських організацій в Україні можна віднести:
- зростання кількості зареєстрованих громадських організацій;
- поширення волонтерської діяльності серед населення України;
- збільшення серед громадських організацій кількості тих, які орієнтовані на вирішення проблем військовослужбовців, внутрішньо переміщених осіб та громадян, постраждалих від війни;
- збільшення обсягів фінансування громадських організацій переважно за рахунок надходжень від міжнародних благодійних організацій-донорів.
Узагальнення головних тенденцій розвитку громадських організацій в сучасній Україні визначило подальші напрямки досліджень а саме вивчення рівня соціальної відповідальності громадських організацій в сучасній Україні та вивчення тенденцій зміни чинників розвитку громадських організацій.
Література:
1. Євдокимова І. А., Вітковська І. М., 2018 Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, 2018 р. 43
2. . Державна служба статистики України. Офіційний веб-портал. URL: http://www.ukrstat.gov.ua (дата звернення: 24.11.2022).
3. Результати національних щорічних моніторингових опитувань. Київ : Інститут соціології НАН України, 2022. URL: http://i-soc.com.ua/assets/files/monitoring/dodatki2016.pdf (дата звернення: 24.11.2022).
4. Комарова А.І., Князєв В.М., Пірен М.І., Тронь В.П. Духовність як основа консолідації суспільства. Уряду України. Президенту, законодавчій, виконавчій владі: Аналіт. розробки, пропозиції наук. та практ. працівників. Т.1. К.: НДІ «Проблеми людини», 1999. 605 с.