Cталий територіальний розвиток неможливий без партнерства органів публічної влади й бізнесу. Сьогодні виникає необхідність розвитку державно-приватного партнерства як інструменту розвитку територій в умовах реалізації реформи децентралізації владних відносин.
Державно-приватне партнерство — це інституційний та організаційний альянс між владними органами і бізнесом з метою реалізації суспільно значущих проектів у різних сферах діяльності. Тобто передача бізнесу частини повноважень, відповідальності та ризиків щодо реалізації інвестиційних проектів, які традиційно впроваджувалися за рахунок бюджетного фінансування.
Проблемі державно-приватного партнерства присвячено праці багатьох вітчизняних та зарубіжних науковців: О. Акіліна, Т.Є. Воронкова, С.М. Даниленко, І.А. Косач, Т.М. Кришталь, І.С. Нейкова, С.В. Сімака, В.О. Стойка, Н.В. Філіппова, М.А. Федченко та ін.
Нові підходи до розвитку територіальних утворень передбачає реалізацію інфраструктурних проєктів, що вимагає використання значних фінансових ресурсів, які відсутні в повній мірі на місцевому та регіональному рівні. Органи місцевої влади звертаються до різних підходів у вирішенні вказаної проблематики, в т. ч. намагаються використовувати сучасні моделі співпраці з приватним бізнесом на основі публічно-приватного партнерства [1].
Державно-приватне партнерство розглядається як дієвий інструмент, що здатен забезпечити розвиток довгострокового взаємовигідного діалогу органів місцевого самоврядування з суб’єктами підприємницької діяльності та мешканцями громади. За допомогою державно-приватне партнерства можливо реалізовувати політику регіонального та муніципального розвитку соціально-економічної системи, що дозволяє посилювати кошти місцевих бюджетів приватними інвестиціями для фінансування інфраструктурних суспільно значимих для розвитку територіальних утворень проєктів. При цьому приватні партнери та громадянське суспільство є не лише споживачами суспільних послуг, які надаються на основі проєктів державно-приватне партнерства, але і активними зацікавленими особами, причетними до реалізації програм місцевого соціально-економічного розвитку [5].
Діяльність державно-приватного партнерства необхідно розглядати з позиції динамічного процесу інфраструктурного вдосконалення соціально-економічних систем усіх рівнів - загальнодержавного, регіонального, муніципального [2; 3; 4]. Такий підхід дозволяє покращити кількісні та якісні параметри конкретної системи, що сприятиме підвищенню рівня задоволеності як індивідуальних, так і колективних потреб населення конкретної території.
Керівництво кожної територіальної громади повинно мати чітке бачення управління державно-приватним партнерством для залучення інвестицій з метою реалізації інноваційних проектів, а також визначити пріоритетні методи та шляхи досягнення поставленої мети, для чого рекомендується спиратися на експертно-громадський метод. Необхідно також діагностувати ту чи іншу концепцію активізації державно-приватного партнерства щодо можливості залучення з його допомогою інвестицій на реалізацію інноваційних проектів у конкретній соціально-економічній системі.
Для оцінки економічної ефективності державно-приватного партнерства в умовах розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності можна використовувати методику розрахунку індексу прибутковості, що відбиває величину прибутку від реалізації конкретного інноваційного проекту, реалізованого в рамках державно-приватного партнерства.
Таким чином, сучасні підходи щодо використання державно-приватного партнерства для реалізації інноваційно-інвестиційних проектів, які забезпечують отримання суспільних послуг в межах об’єднаних територіальних громад, посилить спроможність територій, надасть можливість населенню отримувати якісні послуги, покращить інвестиційну привабливість на місцевому рівні, створить основу для широкої участі громадян у формуванні та вирішенні соціальних потреб територіального утворення.
Література:
1. Білуха Л. А. Поняття територіальної громади та спроможної територіальної громади. Теорія та практика державного управління. 2017. № 1 (56). С. 1-6.
2. Воронкова Т.Є., Воронков І.В. Державно-приватне партнерство як інструмент активізації інноваційної діяльності. Науково-технічна інформація. 2014. № 2. С. 28–36.
3. Розум Г.М. Державно-приватне партнерство як ефективний інструмент реалізації інноваційної політики регіонів. Інвестиції: практика та досвід. 2017. № 20. С. 90–92.
4. Федченко М.А., Косач І.А. Державно-приватне партнерство в інноваційній сфері: український та зарубіжний досвід. Вісник Чернігівського державного технологічного університету. 2013. № 2(66). С. 365–371
5. Palokha O. Development of municipal-private partnership in the system of municipal crediting of Ukraine. Technology audit and production reserves. 2018. № 5(5). Р. 4-8.