Abstract
Доповідь присвячена міждисциплінарному аналізу роману Ієна Мак’юена «Спокута»: на матеріалі життєвого шляху головної героїні, Брайонi Талліс, аналізується феномен «літературної спокути» – використання письма як акту сублімації та спроби подолання екзистенційного тягаря провини за фатальну помилку дитинства. Письменницька діяльність Брайонi стає єдиним доступним для неї механізмом психічного самозбереження, а не справжнього визволення. У контексті «Спокути» очищення виявляється неповним («катарсис уможливлення»), оскільки художня істина безсила перед незворотністю істини історичної.
Keywords (in English)