Робота присвячена дослідженню неналежного рівня дорожньої інфраструктури як найвагомішому чиннику аварійності.
Виділено основні компоненти дорожньої інфрсатруктури, що підвищують небезпеку виникнення дорожньо-транспортних пригод, зокрема: пошкоджена дорожня інфраструктура (дорожнє покриття, відбійники, насипні мости); непримітні дорожні знаки збільшують кількість порушення правил проїзду перехресть, на яких стається до 30 відсотків всіх дорожньо-транспортних пригод із смертельними наслідками; необлаштованість пішохідних переходів (відсутність освітлення, розмітки тощо), що призводить до смертельних наслідків; збільшення завантаженості доріг та кількості заторів призводить до порушення логістики та економічних збитків; збільшення кількості вантажівок які з кожним роком стають довшими і більш вантажопідйомними, що робить автомобілі більш уразливими при зіткненнях з ними та призводить до збільшення кількості загиблих у таких ДТП.
Доведено, що створення більш безпечних умов сталої мобільності у сфері безпеки дорожнього руху зменшить завантаженість доріг та кількість дорожньо-транспортних пригод.
У подальших дослідженнях було б важливо зясувати, які на думку автора заходи правового регулювання необхідно вжити для поліпшення стану дорожньої інфраструктури.