Review of an manuscript submitted to the conference

Обрана автором тема є актуальною, адже стосується забезпечення безпеки дорожнього руху як складової частини публічної безпеки нашої держави. Кількість загиблих та травмованих у дорожньо-транспортних пригодах кожного року нараховується тисячами і не змінюється навіть під час дії правового режиму воєнного стану. Є доречною та досить аргументованою думка автора з приводу того, що причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди є протиправна поведінка учасників дорожнього руху, тобто порушення встановлених правил під час пересування вулицями та автомобільними шляхами. Упередити вчиненню дорожньо-транспортних пригод можливо шляхом запобігання скоєння порушень правил дорожнього руху його учасниками. Одним із дієвих правових методів запобігання вчиненню правопорушень є притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності. Накладення адміністративних стягнень за вчинені проступки неможливо без правильної кваліфікації діянь, тобто визначення конкретних складів адміністративних деліктів. Проведений аналіз вбачає що класифікація суб’єктів адміністративних проступків у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху має розбіжності з переліком учасників дорожнього руху, визначених нормами Закону України «Про дорожній рух» та Правилами дорожнього руху України. Визначення суб’єктів адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху є невід’ємним елементом характеристики складу адміністративного проступку, а тому законодавство про адміністративну відповідальність потребує якнайшвидшого осучаснення та уніфікації з нормами спеціальних законів, що дають визначення учасників дорожнього руху та їх правового статусу.