Abstract
Проаналізовано феномен "токсичної резильєнтності" як форми психологічної стійкості, яка, на відміну від здорової адаптації, призводить до прихованого професійного вигорання. Обґрунтовано, що це явище є прямим наслідком нездорової корпоративної культури, яка інструменталізує стійкість персоналу для покриття системних недоліків. Визначено актуальність проблеми та рівень її дослідженості. Зроблено акцент на необхідності розмежування істинної (функціональної) резильєнтності від деструктивного (токсичного) самопожертвування.
Keywords (in English)
Manuscript file