В Україні Бароко охопило різні сфери духовного й культурного життя: архітектуру й музику, живопис і літературу, декоративне мистецтво, філософію, історіографію, церковну проповідь. У мистецтві Бароко відобразились уявлення про безмежність, багатоманітність і вічну мінливість світу, інтерес до середовища, оточення людини, природної стихії. Великий вплив на його формування мали народне мистецтво, народні естетичні смаки та ідеали.Українське Бароко вирізнялося монументальністю форм, контрастністю, динамізмом, декоративністю орнаментики, експресивністю, урочистістю та багатобарвністю. У зображенні образів особлива увага приділялася національним та суспільним рисам українського народу.
Бароко на Україні поєднувало принципи європейського Бароко та національні традиції, що виражалися у театралізації, умовності та символічно – алегоричній системі. Особливістю культури України є пластичність композицій, спроба передати об’ємність та використання рослинного орнаменту, але водночас мали місце стриманість та раціональність, як продовження традиційної культури. До особливостей українського Бароко слід віднести не тільки своєрідність його менталітету, а й ту обставину, що культурний контекст його розвитку далеко виходив за межі ідейного ґрунту.
Українське Бароко нерідко називають «козацьким», бо саме козацтво було носієм нового художнього смаку, особливо після Національно-визвольної війни 1648–1658 рр. Відомо чимало творів архітектури та живопису, створених на замовлення козацької старшини. Але козацтво не лише споживало художні цінності, виступаючи в ролі їх замовника, а йпроявляло здатність до утвердження власного культурно-естетичного середовища.
Особливість Бароко України визначалася у дивовижному симбіозі аскетичності та гедонізму, символізму та натуралізму. Воно було сповнене драматизму, театральності, ілюзіонізму, насичене емблематикою і алегоризмом, складними метафорами. Надмірна ускладненість символічного ладу барокової свідомості подекуди суперечила просвітницькій тенденції української культури.
Разом з тим, можна констатувати, що, не дивлячись на складності, нестабільну геополітичну ситуацію та суперечності, українська культура розвивалась під впливом західноєвропейської культури, водночас не відмовляючись від власних традицій. Актуальним залишався процес поширення ідей боротьби за національну незалежність та особисту свободу, які склали підґрунтя тогочасній культурі.
Ключові слова: Україна, Бароко, світогляд, мистецтво, козацтво, національна ідентичність.
Бібліографічний список:
Історія української культури / За загальною редакцією Івана Крип’якевича 1994, «Либідь», Київ.
Макаров, Анатолій 1994, Світло українського бароко, Мистецтво, Київ.
Попович, М.В. 1998, Нарис історії культури України, «АртЕк», Київ.