У доповіді розглядаються статті зі словом “війна” (та похідні від нього – “воєнний”) у назві у культурологічних рубриках наукових фахових видань України (категорія Б.) з культурології та суміжних гуманітарних дисциплін; Українському історичному журналі; міжнародних наукометричних базах даних Scopus та Web of Sciences за 2023 рік.
За допомогою бібліометричних і бібліографічних методів встановлено питому вагу таких публікацій, виокремлено найбільш популярні тематичні напрями розглядуваної проблематики. У рамках компаративного методу показано відмінність у фокусах висвітлення російсько-української війни у вітчизняних і зарубіжних джерелах У рамках культурологічного підходу проаналізовано евристичні можливості розглядуваного доробку для розвитку науки про культуру.
Встановлено, що спільна проблема, студійована і в Україні, і в світі, – це питання української ідентичності, яка продовжує успішно консолідуватися, причому в гибридній версії одночасно і етнічного, і громадянського націоналізму.
“Вузьким місцем” в водночас “вікном можливостей” визначається висвітлення нових культурних феноменів, породжуваних війною (наприклад, неологізмів в англійській мові), та особливої “архітектоніки” воюючих культур (наприклад, російська культура нехтування людським життям і відсутність з її боку культурних пропозицій для сусідніх країн) і, можливо, окреслення меж (limits) нової культурної реальності, формування якої прискорилось після 24 лютого 2022 року.