ЕТНІЧНА СВІДОМІСТЬ ЯК РЕФЛЕКСІЯ НАОЧНО-ОБРАЗНО-ОРІЄНТОВАНОЇ МОДЕЛІ ПЕРВИННОГО СЕМІОЗИСУ
Олена Балабан
Український державний університет імені Михайла Драгоманова
Дослідження має на меті з’ясувати як відбувалось формування свідомості на початку зародження людства і як це відбивалось у мисленнєвих процесах і мові. З появою такої науки як семіотика (науки про знаки і знакові системи) вдалось сформувати нове ставлення до мови як до системи немотивованих знаків, що представлені словами. Розвиток семіотичних ідей про різні типи знаків призвело до розробки моделей семіозису та інтерпретаціі світу і знань про світ (первинна та вторинна мовна інтерпретація світу). Результатом первинної інтерпретації світу постають системи так званої природної категоризації або категоризація природних об’єктів, що відбувається безпосередньо за участю лексичної системи мови та системою лексичних класів та категорій, що успадковуються мовою. Щоб закріпити свої уявлення, погляди, думки, люди створювали міфи, що підсилювалися архетипами, своєрідними першообразами, які і зберігались у їх свідомості.
Повертаючись саме до мовної складової відзначимо, що інтегрований та диференційований підхід до мови передумовлює враховувати і його національну специфіку, тобто складну сукупність цілого ряду складових, які визначають своєрідність окремого етносу. Тріада “мова – мислення – етнос” із комплексним підходом до національної специфіки мови відзначена в працях І. Г. Гердера, В. фон Гумбольдта, К. Леві-Строса, Б. Рассела, Е. Сепіра та багатьох інших дослідників. Національний образ світу, залежіть від своєрідності національної природи, а давній набір філософських стихій (земля, вода, повітря, вогонь) складає метамову національного образу світу і визначає лінгвокультурологічні особливості окремого народу. Так, наприклад, для Англії національний образ світу визначається комбінацією повітря та води, сама країна – як острів і корабель, яким керує selfmade man – людина, яка досягла всього сама. В країні досвіду і техніки думка парадоксальна і мова переважно парадоксальна. На відміну від англійського, американський образ світу більш штучний, оскільки населення Америки збірне, а тому, і культура її збірна. Шарм, витонченість, вишуканість, добірність французів відображені не тільки у мові але у і національних стравах, наприклад, завдяки м’якому середземноморському клімату. Українці відомі світу своєю гостинністю та наймелодійнішою в світі мовою, а завдячуючи своєму геополітичному положенню в центрі Європи територія країни постійно завойовувалась.
Отже, етнічну свідомість розуміємо як сукупність уявлень, знань, установок і схильностей, виявлених та засвоєних у процесі онтогенезу, накопичених за допомогою життєвого досвіду людини й етнічної групи. До складових етнічної свідомості відносимо етногенез, географічне розташування етносу, природні умови, в яких мешкає етнос, культурні традиції та звичаї етносу, міграційні та глобалізаційні процеси. А наочно-образно-орієнтована семіотична модель або архетипна свідомість була притаманна людству на зорі його формування та становлення як homo sapiens. Вона і стала фундаментом для універсальних понять, які у той же час обумовлені етноспецифічними складовими у вигляді уявлень, знань, установок і схильностей (архетипів або першообразів), виявлених та засвоєних у процесі онтогенезу, накопичених за допомогою життєвого досвіду людини й етнічної групи.
Ключові слова: першобрази, категоризація, архетипна свідомість.
Бібліографічний список:
Кресіна, І., 1998. Українська національна свідомість і сучасні політичні процеси: етнополітичний аналіз: монографія. К.: Вища школа.
Ситник, П. К., Дербак, А. П., 2004. Проблеми формування національної самосвідомості в Україні.К.: НІСД.
Фрай, Н., 1996. Архетипний аналіз: теорія мітів. У Слово. Знак. Дискурс: Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст.. Львів: Літопис. с. 109 – 135.